Купить где Нея Codein Purple Drank

Ох, каеф! Сидел я как-то на закладке, размышлял о своей жизни, когда пришел приход. Делец, мой постоянный поставщик наркотиков, позвонил и сказал, что привезет новое говно. Чувствовалось, что сегодня будет горячий день, полный глюкалов и мощных ломок. Я пошел на встречу с дельцом, вместе с крысой, моим верным напарником. Было сумасшедшее чувство адреналина, когда мы делали свои маленькие "дела". Я брал закладку - кодеин, а крыса старалась утащить немного шримпов из супермаркета. Так мы пополняли наши запасы, чтобы не остаться ни с чем. После прихода нам надо было выбраться из этого квартала, чтобы глюкало не втянуло нас слишком глубоко. И мы пошли туда, где росли дырки. Место, где мы могли насладиться белым спокойствием и забыть о всех проблемах. Как только я почувствовал вену, я смог отключиться от реальности и погрузиться в свой мир наркотических сновидений. Ощущения были непередаваемые. Весь мир таял, как шримпы на сковородке, а я величественно парил, находясь в состоянии полного экстаза. Крыса рядом со мной визжала от удовольствия, она тоже попала в состояние глюкала. Вместе мы собирались покорять весь этот мир наркотиков. Но время шло, а я все еще находился в своей голове, улетая в мир закладок и дырок. В какой-то момент я почувствовал, что уже не могу контролировать свое тело, все стало слишком сложно. Я понял, что наркотики начали захватывать меня полностью. Когда я пришел в себя, оказалось, что я находился на улице, весь в крови. Я прихрамывал и медленно понимал, что произошло. Не было больно, только сильное жжение на лице. Пошел посмотреться в зеркало, и вот что я увидел - громадную татуировку на моем лице. Какая дикая дырка! Все эти наркотики, глюкала, закладки... они полностью испортили меня, оставив след на всю жизнь. Теперь каждый день я сталкиваюсь с отторжением и осуждением людей. Они видят меня и сразу понимают, что я - наркоман. Моя жизнь стала походить на одну большую грязную галлюцинацию, где я уже не мог справиться с реальностью. Но я не сдаюсь. Я хочу вернуть себя, стереть эту дыру с лица и изменить свою судьбу. Я хочу показать всем, что я не просто закладка в этом городе, а человек, который может стать лучше, который может найти свой путь к счастью. Все зависит от меня и только от меня. И я сделаю это. Я буду победителем, я верну свою жизнь и стану счастливым!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.